Збаразький районний комунальний будинок дитячої та юнацької творчості

 







Моє місто

Збараж - моє місто   

 

фото Замкового палацу  

       карта міста   

 


Зба́раж — місто у Тернопільській області, центр Збаразького району.

Збараж віднесено до 39 міст України з найбільшою кількістю історичних пам'яток.

Населення — 16,2 тис. осіб (2003), 14,0 тис. осіб (2013).


Герб Збаража   Хоругва Збаража    

 


 

        

Географія

Розташоване на Волино-Подільській височині, серед гір Медобори на обох берегах річки Гнізна — притоки Серету.

Історія

На околицях міста тривають археологічні розкопки; віднайдені мезолітична стоянка (8 тисяч років до нашої ери), по­селення трипільськоїчерняхівськоїЛука-Райковецькоїдавньоруської культур, могильник 8-9 ст..

Це спершу волинське, а тепер галицьке місто вперше згадується в літописах під 1211 роком, але задовго до цього місто на р. Гнізна було одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства. Відомо, що в ХІІІ ст. місто належало польському королю Лешку Білому (до 1219 р.)

1393 р. великий литовський князь Вітовт дав Збараж  сіверському князю Корибуту (охрещеним Дмитром) гербу Корибут, він збудував тут замок (за М.Стрийковським).

Коли 1474 року під стіни міста підійшла татарська орда, захисники Збаража згоріли разом із фортецею. За це татари знищили замок, розібрали навіть мури. Син Корибута — князь Іван Збаразький — був убитий, його дружину з наймолодшим сином погнали татари з іншими мешканцями в неволю. Замок перейшов князю Василеви, який в 1481 р. відав його сину Семену.

1587 — на місці старого замку збудований новий.

Ще раз зруйнували татари місто 1598 року.

В липні 1617 р. під Збаражем стояло табором військо з королем Владиславом IV Вазою.

Збараж був родовим гніздом князів ЗбаразькихЄжи (Юрій) Збаразький — останій представник — помер у Кракові 1630 р. Після нього місто перейшло до гілки князів Вишневецьких. З 1636 р. Збараж належав князям Вишневецьким — позаяк попередній власник міста, Єжи Юрій Збаразький не мав ні дітей, ні спадкоємців.

Найбільше місто відоме подіями періоду Українсько-польської війни 1648-57 рр., а саме облогою 1649 р. Тоді війська Б.Хмельницького взяли в облогу сильний польський гарнізон у Збаражі. На допомогу оточеним вийшла добірна армія, очолена самим королем Яном ІІ КазимиромГетьман атакував поляків під Зборовом (це недалеко від Збаража) і мало не взяв короля в полон. На заваді став союзник Хмельницького, кримський хан Іслам-Гірей III, що пригрозив переходом на бік Яна Казимира, якщо бойові дії не будуть припинені. Результатом став Зборівський договір, за яким реєстр козацького війська було скорочено з 60 до 40 тисяч, а в складі гетьманської держави залишились КиївськеЧернігівське та Брацлавське воєводстваВолиньПоділля та Полісся залишилися під владою Речі Посполитої.

Під мурами Збаразького замку загинув корсунський наказний полковник, уродженець Теребовлянщини С.Мрозовицький (Нестор Морозенко), був тяжко поранений Іван Богун.

1675 — Шішман Ібрагім Паша (Şişman İbrahim Paşa) з турецько — татарським військом знищив Поділля,Волинь,Червону Русь.(Бар,Теребовлю,Тернопіль,Підгайці). 27 липня 1675 року взято Збаразький замок (був значно знищений), місто повністю спалене, мешканців винищили, молодь погнали в ясир. Місто було звільнене від податків на 12 років. Місто належало князям Вишневецьким, останім до 1744 року з яких був віленський воєвода Михайло Вишневецький (*?-†1744). Від нього місто перейшло до Потоцьких.

1707 року тут побував гетьман Іван Мазепа (з Пєтром I).

1772 року місто увійшло до складу володінь Габсбургів (згодом — Австрійська, від 1867 — Австро-Угорська) імперія). 1797 року ці­сар Франц ІІ підтвердив герб міста — зобра­жений верхи на коні св. Юрій, який убиває дракона.

25 листопада 1906 року було відкрито рух залізницею Тернопіль — Збараж.

Об'єкти соціальної сфери

  • ЗОШ № 1
  • ЗОШ № 2
  • ЗОШ № 3
  • БДЮТ
  • ПТУ № 25
  • ДМШ
  • Лікарня

Архітектурно-історична спадщина

Храми

Вежа кляшторубернардинів

Пам'ятники архітектури:

  • синагога (1537 р.)
  • Спасо-Преображенська церква (1600 р., збудована на місці мо­настиря святого Онуфрія; нині — парафіяльна церква села Залужжя)
  • костел і монастир отців Бернардинців (1627 р.)
  • Успенська церква (1755 р.)
  • Воскресенська церква (1764 р.; фундатор — міщанин-швець Г.Гимонюк).

1887 року під час великої пожежі храми були пошко­джені, невдовзі відреставровані.

 


Збаразький замок

 

Збаразький замок 1994 року оголошено Державним історико-архітектурним заповідником

 


Пам'ятники

У Збаражі спору­джено пам'ятники:

  • А.Міцкевичу (1898 р.) 
  • Б.Хмель­ницькому (1954 р.; скульптор Я. Чайка, архітектор В. Скочеляс)
  • Івану Франку (1992 р.; скульптор В. Одрехівський)

Пам'ятник Климу Савуру
  • Дмитру Клячківському (Климу Савуру, 1994 р.; скульптор В. Мельник, архітектор В. Скочеляс);
  • Меморіал слави воїнам, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р.; архітектор В.Скочеляс).

 

 

 

HotLog