Схвалено                                                                                        Затверджено                                                               

педагогічною радою                                    Директор Збаразького МК БДЮТ             

протокол №1 від 23.02.2021р           __________ ___      Оксана Стельмащук   

                                                                                                «23» лютого 2021р.                                                                                          

 

                           

 

 

Положення

 

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 у Збаразькому міському комунальному

будинку дитячої та юнацької творчості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021р.

 

 

РОЗДІЛИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

1.Загальні положення.

2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.

3. Планування освітнього процесу в закладі.

4. Моніторинг якості освіти.

5. Показники, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

6. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

8. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

9. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

10. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Збаразькому міському будинку дитячої та юнацької творчості розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145 – VІІІ (ст.41. Система забезпечення якості освіти),Закону України «Про позашкільну освіту»,  Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р,  Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти (Наказ Державної служби якості освіти України від 07.12.2020р. №01-11/78),Статуту Збаразького міського комунального будинку дитячої та юнацької творчості, Перспективного плану розвитку Збаразького МК БДЮТ (далі-Будинок).

  Внутрішні чинники  забезпечення якості позашкільної освіти будемо розглядати як:

-          якість основних умов освітнього процесу;

-          якість реалізації освітнього процесу;

-          якість результатів освітнього процесу.

  Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів позашкільної освіти за такими напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується директором закладу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної економіки і освіти;

- контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

- формування довіри громади до навчального закладу;

Внутрішня система забезпечення закладом якості позашкільної освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

           Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в

МК БДЮТ, згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», забезпечує директор закладу.

2.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості  позашкільної освіти у закладі базується на таких принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації  Будинком на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

 

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• планування освітнього процесу;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Будинку;
• забезпечення   наявності    інформаційних   систем    для    ефективного управління закладом;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• створення в Будинку інклюзивного освітнього                       середовища,  універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу. 

Метою функціонування внутрішньої системи               забезпечення якості                 освіти в закладі є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до позашкільної освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти Збаразького МК БДЮТ є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;

• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти та науки, рішень педагогічної ради закладу;
• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень педрад, оперативних нарад;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень у Будинку;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Основними     функціями           внутрішньої  системи   забезпечення   якості                   освіти є:

• інформаційно-аналітична;
• контрольно-діагностична;
• корективно-регулятивна;
• стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• освітній процес (гурткові заняття);
• результати виховної діяльності;
• методична робота;
• робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• члени адміністрації: керівник Будинку і його заступник;
• особи,   що   мають   відповідні   повноваження   згідно   з   посадовими          інструкціями і/або функціональними обов'язками.

Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:

• виконанням Законів "Про освіту" та "Про позашкільну освіту";
• використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізацією  затверджених  освітніх   програм  і   навчальних  планів,        дотриманням затверджених навчальних графіків;
• реалізацією права вихованців на одержання якісної освіти;
• веденням   документації  гуртків  (календарно-тематичне  планування, журнали обліку навчальних занять, плани занять керівників гуртків);
• організацією учнівського самоврядування;
• профілактикою булінгу серед вихованців;
• попередженням дитячого травматизму;
• дотриманням статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів Будинку;
• охороною життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
• виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• станом методичної роботи;
• раціональним використанням наочного приладдя, , ІКТ-технологій;
• станом спільної роботи Будинку та громадськості;
• іншими питаннями в рамках компетенції адміністрації Будинку.

Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

-       анкетування;

-       тестування;

-       соціальне опитування;

• моніторинг;
• спостереження;
• вивчення документації;
• відвідування і аналіз занять;
• бесіда про діяльність вихованців;
• результати освітньої діяльності вихованців.

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

• спостереження;
• усне опитування;
• письмове опитування;
• комбінована перевірка;
• бесіда, анкетування, тестування;
• перевірка документації.

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• персональна  (має місце як при тематичному, так і при фронтальному     виді контролю);
• узагальнююча (фронтальна);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої         системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

• визначення мети контролю;
• об'єктів контролю;

Головні принципи освітнього процесу:

гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;

єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;

демократизація, що передбачає автономію закладів позашкільної освіти різних типів та форм власності у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;

науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;

безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання зусиль Будинку з іншими закладами та організаціями; цілісність і наступність позашкільної освіти, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;

багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості та індивідуалізованого освітнього процесу;

добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;

самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;

практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

Зміст освітнього процесу ґрунтується на засадах особистісного замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність позашкільної освіти у Центрі, її нестандартність та варіативність.

Освітній процес у Центрі здійснюється за напрямами:

-        художньо-естетичним;

-        туристсько-краєзнавчим;

-        еколого-натуралістичним;

-        дослідницько-експериментальним;

-        науково-технічним;

-        соціально-реабілітаційним;

-        гуманітарним.

4.Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться  Будинком.

Завдання моніторингу:

•        здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі;

•        створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

•        аналіз         чинників    впливу       на      результативність успішності,         підтримка високої мотивації навчання;

•        створення  оптимальних       соціально-психологічних     умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

•        прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Будинку.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в Будинку.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в Центрі, що включає кілька рівнів:

•        здобувач освіти;

•        керівник гуртка;

      батьки і громадськість та ін. Суб’єктами моніторингу виступають:

•        моніторингова група;

•        адміністрація закладу;

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

•        самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

•        внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (участь у заходах на рівні закладу, регіональному, всеукраїнському, міжнародному рівні, відвідування занять);

•        об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

•        систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

•        відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

•        гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

•        отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

•        покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

•        Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

•        Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах;

•        За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

5.Показники, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця.

Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Результатом навчання вихованців є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля.

Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних вмінь і навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянського поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

•        контролююча     –       визначається       рівень        досягнень  вихованців,         рівень засвоєння нових знань;

•        навчальна  –       організація         підсумкової         роботи,      сприяє         повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;

•        діагностуюча і коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час навчання, виявлення прогалин у знаннях гуртківця та внесення педагогом певних коректив;

•        стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває відповідальність у вихованців, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;

•        виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.

Оцінювання знань, вмінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу оцінювання навчальних досягнень такої технології покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д. В (початковий, середній, достатній і високий)

Рівень - сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:

-        початковий (репродуктивний) - відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми, вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;

-        середній – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;.

-        достатній – вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; вміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій та вмінь, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь вихованців повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча інколи бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;

-        високий рівень – знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Він вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, , явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога та майстра.

Рівневі показники оцінювання знань вихованців, це є перший показник ефективності роботи вихованців.

Участь вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка та їх досягнення – це другий показник роботи вихованців.

Результати навчання вихованців визначені прогнозованим результатом.

Визначеним для кожного гуртка його навчальною програмою.

6.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника   включає в себе атестацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег педагога, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці "Критерії оцінювання роботи педагогів позашкільного закладу".

 

 

 

Критерії підготовленості педагогів позашкільного закладу

 

І - високий рівень	ІІ - середній рівень	ІІІ - низький рівень
Педагог         застосовує знання           на       практиці, володіє                    методами аналізу             й         синтезу, психодіагностики: вміє оцінювати                  свою діяльність          у    контексті інноваційної позашкільної педагогіки. Творчо                       використовує наукові          й       практичні досягнення.	Педагог           інколи має труднощі у застосуванні знань            на         практиці, частково                      володіє методами           аналізу           й синтезу, психодіагностики,                      не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору          інноваційної позашкільної педагогіки. Не завжди вміє творчо використовувати наукові й практичні досягнення.	Педагог   не  вміє Оцінювати свою  педагогічну діяльність. На низькому рівні володіє                    методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не використовує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності.
Педагог        обізнаний         із	Педагог        обізнаний         із	Педагог            недостатньо
державними нормативними документами                             в  галузі позашкільної        освіти, виховання, оволодів методикою      проведення занять. Розуміє значення досягнень          інноваційної вітчизняної     світової наукової          та  народної педагогіки,     передового педагогічного досвіду.	державними нормативними документами вгалузі   позашкільноїосвіти      і виховання оволодів методикою виконання, але                  інколи   має   складнощі у визначенні     їх головних завдань. Знає    досягнення     інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід,але   не      завжди може застосовувати їх у своїй діяльності.	обізнаний із державними нормативними документами в галузі  позашкільної  освіти й виховання,  погано орієнтується в питаннях інноваційної педагогіки, не до кінця осягнув її методологічну   основу. Недостатньо       знає досягнення вітчизняної і світової                 педагогіки, передовий          досвід,    не може                   виробити інноваційного      стилю діяльності.
У педагога сформовані вміння й навички педагогічної діяльності,  вироблений інноваційний             стиль роботи,           він       здатний використовувати досягнення вітчизняної  педагогіки, запроваджувати диференційно – діагностичну систему навчання.	У педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності,      але інноваційний                  стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використанні досягнень вітчизняної і світової педагогіки, запровадженні диференційно- діагностичної            системи навчання.	У педагога недостатньо сформовані          вміння й навички             педагогічної діяльності.         Він        може виробити    інноваційний стиль діяльності, не вміє використовувати досягнення вітчизняної    та світової педагогіки, не  може запроваджувати диференційно - діагностичну систему навчання.

Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка, та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо.

7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

•        створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

•раціональний    розподіл    роботи       між   працівниками     закладу      з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

 

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника  закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:

• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати   над    залученням   додаткових   ресурсів   для    якісного досягнення цілей;
• постійно   вчитися   і   стимулювати   до   цього  членів   педагогічного колективу.

Інакше  кажучи, діяльність керівника закладу визначається  такими  чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Будинку неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

• найбільш    раціональне    використання    спеціалістів,     підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
• сприяння  подальшому  покращенню  підбору  і   вихованню  кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
• посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
• забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
• визначення відповідності займаній посаді;
• стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

1. Підготовчого.

2. Основного.

3. Підсумково-корекційного.

4. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

• матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
• відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
• результативність  роботи  закладу  освіти   щодо  розвитку  творчих здібностей школярів;
• робота  педагогічного  колективу щодо  розробки та   впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності вихованців на кінець навчального року;
• випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
• плинність керівних та педагогічних кадрів;
• наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівником закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень вмінь гуртківців.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів моніторингових процесів.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників закладу освіти про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги.

Його структура:

• проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
• індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
• надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
• оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку.
• здатність    приймати    своєчасне    рішення    та     брати    на           себе відповідальність за результат діяльності.

 

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІК-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

 

   8.Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково - педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь- яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники Будинку можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова  в   присвоєнні  або   позбавлення  присвоєного  педагогічного звання, кваліфікаційного розряду;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути   притягнені до такої академічної відповідальності:

• відрахування з Будинку;
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею  академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;