Збаразький районний комунальний будинок дитячої та юнацької творчості

 







Канікули

     

 

 

 

Мої канікули

 

 

 

 

 Дозвілля школярів у період довготривалих зимових канікул
 
 

 

Канікулярний період - найсприятливіший час  для змістовного дозвілля та відпочинку дітей і учнівської молоді, проведення заходів, присвячених новорічним та різдвяним святам.

 

    З метою реалізації права кожної дитини на повноцінний цікавий відпочинок та дозвілля, наповнений яскравими враженнями,  під час довготривалих зимових канікул  у закладі організовано:

-  проведення фольклорних дійств,

карнавалів,

святкових концертів,

вистав, екскурсій, флеш-мобів, туристичних поїздок для дітей; відвідання музеїв, бібліотек, театрів, пам'яток культурної спадщини, виготовлення подарунків-сувенірів для воїнів АТО тощо.

 

Складено  плани-графіки роботи гуртків, включено до планів роботи реалізацію благодійних акцій із залученням батьків, громадських організацій.

 

Для успішного здійснення заходів  святково  оформлено заклад.  У фойє стоіть  новорічна красуня - ялинка,  прикрашена жовто-синіми іграшками та ангелами, виготовленими руками вихованців.  В кожному кабінеті - святкові композиції та новорічно-різдвяні атрибути

для приємного перебування учасників дійств, отримання задоволення від спілкування.

 

Запрошуємо до нас  дітей, батьки яких знаходяться в зоні АТО, а також тих,   які потребують особливої соціальної уваги і підтримки , щоб цікаво провести час.

 

З метою збереження українських традицій, звичаїв, йде підготовка до засівання, вертепних дійств, колядування «з звіздою»,  «Маланки» та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Репетиція вертепного дійства. Гурток "Дитячий театр", кер. Підборська О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи  методичні рекомендації Тернопільського  обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти щодо організації дозвілля школярів у період довготривалих зимових канікул у вертепних виставах будуть   виступати  позитивні персонажі: Студент, Активіст Майдану, Боєць АТО, «Кіборг», або їх алегорії – Гідність, Воля, Незламний дух, Нескорений, а також і негативні: Корупція, Тітушка, Олігарх, Сепаратист та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У закладі створюється 5 груп колядників за

принципом «діти-колядники нашого будинку, вулиці, села», які пройдуть з колядою/засіваннями/щедрівкою  «від хати до хати», привітають з Новим роком та Різдвом Христовим громаду і зберуть кошти на потреби будинку, школи, потребуючим, АТО.

 

 

 

Органами учнівського самоврядування ініціюється серед учнів реалізацію учнівського проекту «Різдво у шанцях»,  мета  якого полягає у залученні школярів до виготовлення новорічно-різдвяної атрибутики-оберегів («ангелики», «дзвіночки», «миколайчики», «звізди»,  ялинкові прикраси  тощо) для воїнів АТО, які  проведуть Різдвяні свята на фронті.  

Проводяться  змагання, конкурси на свіжому повітрі, організовуються  прогулянки та походи до парку, лісу у разі сприятливих погодних умов.

 

Всі заходи наповнені громадянсько-патріотичним змістом, а саме - продовжується участь дітей у всеукраїнських акціях «Лист пораненому», «Хвиля доброти», у волонтерських акціях інформаційно-просвітницького, соціального, охоронно-захисного напрямків.

 

Слідкуйте за інформацією на  нашому сайті

 

Для організації цікавого та змістовного дозвілля дітей під час зимових канікул просимо звертатися  з цікавими пропозиціями до керівників гуртків.

 

Спробуйте самостійно у вільний час...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Наші керівники гуртків  гарантують вам яскраве дозвілля та доброзичливу атмосферу;

  • захоплюючі екскурсії до цікавих і знаменних місць Збаража і околиць;

  • розваги та ігри на свіжому повітрі,  пограємось на ігровому майданчику , влаштуємо дружні спортивні змагання,  проведемо видовищні та веселі   краєзнавчі дослідження ;

  • майстер-класи (створення унікальних робіт, розвиток смаку та креативного мислення, а власний витвір діти забирають додому на згадку. Робота з різним пластичними матеріалами, виготовлення різних фігурок, прикрас та іграшок);

  •  Музично-розважальні шоу

  • перегляд та аналіз цікавих дитячих мультфільмів (через перегляд та аналіз улюблених мультиплікаційних творів відбувається розвиток критичного мислення.)

  • веселий заряд бадьорості, гарний настрій, туристсько-краєзнавчі змагання , конкурси та багато інших приємностей.

 

 

 

 

                                                                Ігри - один із найсильніших виховних засобів у руках суспільства
Б.П.Нікітін

 

На допомогу керівникам гуртків у канікулярний час

 

 

 

 

 

Сучасна педагогіка найчастіше послуговується такою класифікацією ігор:

   1. Творчі ігри. До них належать режисерські, сюжетно-рольові (сімейні, побутові, суспільні), будівельно-конструкційні, ігри на теми літературних творів (драматизації, інсценування).

   2. Ігри за правилами. Цю групу утворюють рухливі (великої, середньої, малої рухливості; сюжетні, ігри з предметами; з переважанням основного руху: бігу, стрибків тощо; ігри-естафети) та дидактичні ігри (словесні, з іграшками, настільно-друковані).

   Окрему групу становлять народні ігри (забави, рухливі, дидактичні, обрядові).

 

 

 

 

1.ТВОРЧІ ІГРИ
Творчі ігри — ігри, які придумують самі діти, відображаючи у них враження від пізнання навколишнього світу.
Загадайка!
Це — традиційна забава, якою захоплювалися ще наші предки. Вона чудово розвиває уяву і ораторські здібності. Найбільше вона підійде для дітей від 3 до 9 років.
Вам необхідно придумати кілька загадок і загадати їх дитині. Краще, якщо їх темою будуть предмети, з якими він стикається кожен день і які йому знайомі. Наприклад, предмети канцелярської приналежності, якими він малює: ручка, олівець, ластик і т. д. Або елементи природи, такі як місяць, сонце, небо, квіти, річка і т. д.
Коли дитина відгадає, запропонуйте йому намалювати предмети, які були загаданий. Найкраще, щоб він відразу малював на листку паперу прийшли йому в голову відгадки, а потім показував вам, чекаючи відповіді. Таким чином, у маленького «мислителя» розвиваються не тільки фантазія і уява, а й творчі здібності.
«Веселі картинки»
 Будиночок
Виведіть для початку основної контур малюнка, як би «накидайте» ескіз і попросіть дитину доповнити його необхідними деталями і закінчити малюнок. Таким чином, можете намалювати схему будиночка, а дитина домалює вікна, двері, трубу, дим, сонце, хмари. Між іншим, психологи використовують цю гру для визначення закомплексованості дітей та виявлення їх страхів. Але вам це не знадобиться, ви можете просто звернути увагу на тенденції дитини до чого-небудь. Наприклад, якщо він зображує велику кількість вікон і розкритих дверей — йому не вистачає уваги і «відкритого» спілкування. Він потребує більшої «особистому просторі», почуває себе в чомусь обмеженим. Часто зображається димок з труби будинку асоціюється у дитини з сімейним благополуччям і любов’ю. В такому випадку вам варто підтримувати це сприйняття дитини, зберігаючи сімейну повноцінність.
Фоторобот
Ця весела і цікава гра допоможе дитині розвинути почуття пропорції та окомір. Граючи, він буде самим необхідним чином підключати фантазію та уяву, тим самим розвиваючи їх. Зобразіть на окремому аркуші паперу овал обличчя людини. Можна домалювати контур очей, носа і рота. Все, на цьому ваші дії закінчуються. Тепер олівець переходить безпосередньо в руки дитини. Попросіть його домалювати портрет, а саме — зафарбувати або змалювати будь риси. Можна також придумати різні аксесуари — капелюх, кольє, бантик, вуса, бороду, таким чином створюючи характер зображуваного персонажа. Далі придумайте свого героя відповідне ім’я і розфарбуйте кольоровими олівцями.
Цікавий малюнок
У цій грі беруть участь діти від 7 до 9 років, вони об’єднуються в кілька груп по 4-5 чоловік. Будуть потрібні листки паперу і кольорові олівці. У ній також бере участь один дорослий, який засікає час і визначає тему малюнка.
По одному гравцеві від кожної команди сідають за стіл, беруть листки і олівці. Ведучий каже, що малювати, дає на це 1,5 хвилини і засікає час. Після закінчення часу сідають інші гравці, ведучий каже, що їм малювати, засікає час, і вони продовжують на тому ж листку. І так до останніх учасників гри.
Припустимо, першим гравцям ведучий задав малювати голову осла, другим — тулуб кенгуру, третім — левиний хвіст, а четвертим — одяг отримав звірові. Малюнок може бути й іншого плану, наприклад ведучий пропонує малювати море, птицю, людини, вазу з квітами, обідній стіл — і все це на одному аркуші.
В результаті, коли малюнок готовий, учасники команди радяться і дають йому смішну назву. Всі малюнки розкладаються на столі, і починається голосування, але віддати голос можна тільки за чуже «художество». Так визначається виграла команда.
Але сенс гри полягає не в тому, щоб хтось переміг, а в тому, щоб діти навчилися швидко реагувати і творчо мислити.
Придумай смішніше і зроби краще
У грі беруть участь діти від 8 до 10 років у кількості 4-6 чоловік. Вибирається ведучий, який називає якесь коротке слово і пропонує учасникам придумати смішну риму до нього і настукати до неї будь-яку мелодію. При цьому можна танцювати, будувати гримаси, щось зображати. Сенс полягає в тому, щоб було якомога смішніше і цікавіше дивитися усім присутнім, номер має бути придуманий як можна швидше. Спочатку дивляться виступ перших трьох чоловік, які підняли руку, а потім голосують, кому і що більше сподобалось. Перемагає той, хто частіше виступав і набрав більше балів. Краще, коли виступ чимось заохочується, наприклад виграв роздає творчі завдання програв (щось зобразити), і вони зобов’язані їх виконати.
Привітаємо іменинника
До цієї гри готуються заздалегідь. Запрошених на день народження дітей попереджають про те, що на святі відбудеться конкурс — привітання з невеликими призами та солодкими подарунками.
Для участі дітям необхідно придумати собі костюм, привітання і дії, якими воно супроводжуватиметься. Наприклад, маленька дівчинка може вбратися в принцесу, надіти корону, підфарбувати губи, побажати іменинниці в цьому житті завжди бути найкрасивішою принцесою, перед якою будуть схилятися найкращі женихи. Супроводжуватися мова може похажіваніем по кімнаті, обмахування віялом, погладжуванням кішки.
Батьки та іменинник вибирають, чиє вітання їм сподобалося найбільше, і дарують невеликий подарунок (м’яку іграшку, машинку і т. д.). Іншим дітям роздають невеликі призи у вигляді солодощів.
Сенс гри полягає в тому, що діти підключають свою уяву, вчаться мислити творчо, та до того ж ще позбуваються комплексів і сором’язливості.
Веселі розспівування
Ця гра призначена для дітей 5-7 років, в ній може брати участь різне їх число. Це пов’язано з тим, що грати можна командами від 3 до 10 осіб або індивідуально — кожен сам за себе.
Лічилки вибирають команду, починаючу першої. Вона співає кілька рядків з дитячої пісеньки, мультфільму. Друга команда уважно слухає і, коли пісня закінчується, заспівує іншу, що починається зі слова, на яке закінчилася попередня. Якщо протягом хвилини команда не згадає потрібної пісні, їй записують штрафне очко і дозволяють заспівати будь-яку пісню. Рахунок ведуть до 8 очок. Програла команді дають смішне завдання, для виконання якого їй доводиться роздумувати і фантазувати.
Подолай перешкоду
Гра призначена для дітей віком від 7 до 10 років, кількість учасників має бути парним, від 10 до 20 осіб (можна трохи більше, якщо є бажаючі). У грі обов’язково повинен брати участь дорослий — організатор. Діти розбиваються на команди по дві людини, якщо беруть участь хлопчики і дівчатка, команда організується за принципом хлопчики — дівчатка.
Організатор заздалегідь складає план, включаючи в нього всілякі творчі конкурси на свій розсуд, бажанням і здібностям дітей.
Конкурси повинні полягати у виконанні танців, підборі пісень на задану тему, малюванні, незвичайних перешкоди, які потрібно долати незвичайними засобами, а також виборі відповідного одягу для ляльок або напарників, оригінальному читанні віршів і т. д.
Бали підраховуються по швидкості або якості виконання завдань. Перемога присуджується команді, яка набрала найбільше очок, її можна заохотити заздалегідь приготовленим невеликим призом.
Бешкетний хоровод
Добре займати такою грою дітлахів віком від 5 до 8 років, тим більше що розрахована вона на велику кількість учасників — від 10 до 20 осіб.
Будь дитячої лічилки обирають водить, якому зав’язують очі. Хлопці утворюють велике коло і беруться за руки, ведучий стає в середині цього кола. Хоровод починає рухатися в одну сторону, а ведучий, поставивши одну руку на талію, іншу витягнувши в сторону, рухається в зворотному напрямку, при цьому подумки промовляючи ряд слів, наприклад слон, лев, папуга, змія, собака, кішка, кінь, корова, мавпа або швець, маляр, художник, професор, будівельник, вантажник і т. п. Попередньо лічилки потрібно вибрати ще одну людину, яка буде говорити «стоп».
Виходить наступна картина: хоровод рухається, провідний крутиться, промовляючи ряд слів, а обраний людина в будь-який момент кричить: «Стоп!» Все негайно завмирають, провідний вголос вимовляє слово, на якому він зупинився, потім йому розв’язують очі. Людина, на якого вказувала рука водить, виходить в центр і починає артистично зображати того звіра чи предмет, який назвав ведучий, все плескають і сміються. Потім йому зав’язують очі, і все починається спочатку.
Розіграємо казку
Дана гра спрямована на розвиток у дітей творчого, оригінального мислення та акторських здібностей. Гра призначена для дітей віком від 6 до 10 років.
Для участі в ній збирається велика група дітей — від 8 до 20 осіб. Веселої дитячої лічилки діти діляться на 3-4 команди по 4-5 чоловік. У грі повинен брати участь один дорослий в якості ведучого. Краще всього організувати гру на великому дитячому святі, де будуть не тільки учасники (актори), але і глядачі.
Щоб захід проходив весело і цікаво, ведучий заздалегідь готує костюми, декорації, вибирає невеликі уривки з різних дитячих казок (краще з не дуже відомих).
Діти сідають, і ведучий зачитує фрагмент з казки. Як тільки він прозвучить, члени команд починають радитися. Їх завдання полягає в тому, щоб придумати найбільш оригінальне і цікаве продовження сюжету.
Придумавши продовження, діти розповідають його ведучому і починають готувати сценку. Якщо члени іншої команди придумали таке ж продовження, але розповіли про нього пізніше, їм доведеться його переробити.
Ведучий повинен заздалегідь пояснити, що призи будуть вручатися за наступними номінаціями: найцікавіше продовження сюжету, найсмішніше продовження сюжету, кращий актор, краща актриса, краща командна гра і т. п. Переможці будуть визначатися голосуванням, причому голос можна віддавати тільки за учасника з іншої команди. Якщо є глядачі, вони теж голосують. Коли всі команди підготують сценки, учасники вбираються в костюми і починають їх розігрувати.
Діти, знаючи про призи, будуть намагатися виступити якнайкраще, цікавіше і оригінальніше. Завдання ведучого — постійно жартувати і підбадьорювати дітей, нагадуючи, що програли не повинні турбуватися, тому що це тільки гра.
Правила гри можуть бути й іншими. На листочках пишуться різні сюжети з казок. З кожної команди лічилки обирається людина, яка з закритими очима витягує листок. Далі принцип все той же: діти читають казку, придумують продовження, розігрують сценку, голосують.
Оригінальні фігурки
Гра призначена для розвитку у дітей здібностей мислити творчо і оригінально.
Збирається невелика група дітей з 4-5 осіб у віці 5-7 років і дорослий, ведучий гру. Він заздалегідь готує гарні, яскраві, різнокольорові шматочки тканини і невеликі солодкі подарунки для дітей.
Суть гри полягає в тому, щоб діти, використовуючи тільки шматочки тканини, зробили якусь фігурку. Для цього вони пов’язують клаптики між собою, роблять на них вузлики і т. п.
Веселої лічилки визначають послідовність, в якій діти будуть витягати кольорові клаптики. Потім їм по черзі зав’язують очі, і кожен витягує по кілька шматочків тканини. Далі діти розходяться і починають робити оригінальні фігурки, не показуючи один одному, що у них виходить. Це може бути смішний чоловічок, забавний звір, квіточку і т. д.
Кожен віддає свою фігурку ведучому і каже йому, що це таке. Спочатку діти виставляють фігуркам оцінки. Таким чином визначається найкрасивіша і цікава. Дитина, який зробив цю іграшку, отримує солодкий подарунок. Потім ведучий по одній показує фігурки дітям, а вони намагаються визначити, що ж це таке (той, хто її зробив, в цей час мовчить). Вгадав - дають подарунок.

 

2.ІГРИ ЗА ПРАВИЛАМИ:
Ігри за правилами на противагу творчим іноді називають закритими, оскільки можливості модифікувати такі ігри обмежені. Більшість з цих ігор розробляється дорослими, які організовують відповідну діяльність дітей.
 
 
Стоніжки
Кількість гравців:  десять і більше (парна кількість).
Матеріали: крейда.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
 
          На землі намалюйте крейдою дві паралельні лінії завдовжки 5—8 м (залежно від            віку гравців).
Гравці поділяються на дві команди, вишиковуються один за одним перед лініями, узявши переднього гравця за пасок. Таким чином утворюється ланцюжок — «стоніжка».
Команди сідають навприсядки і за командою ведучого починають рухатись уздовж ліній. Перемагає «стоніжка», яка першою пробіжить уздовж своєї лінії.
Якщо під час руху хтось із гравців упаде, команда зупиняється і чекає, поки він підведеться, а потім знову продовжує рух.

                                                      Курочка та горошинки
Кількість гравців:   дванадцять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: пляж, ігровий майданчик, парк.
Із числа гравців обирають 2 «курочки» та 4—6 «горошинки». Усі інші гравці утворюють коло — «клітку».
«Горошинки» заходять у «клітку», назовні лишаються «курочки».
За сигналом ведучого «клітка» рухається по колу праворуч або ліворуч, а «курочки» ходять навколо неї, змахують крильцями та квокчуть.
За командою ведучого «Стій!» гравці зупиняються і піднімають руки, відкривши «клітку».
«Курочки» забігають у коло і намагаються наздогнати «горошинок». Упійману «горошинку» «курочка» виводить з кола. Гра продовжується знову, як тільки буде упіймана одна «горошинка». Після закінчення гри відзначаються найспритніші«курочка» та «горошинка».
                                                                    Квітник
Кількість гравців: п'ятеро і більше.
Матеріали: м'яч.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
Ведучий присвоює гравцям імена квітів. Гравці стають у коло, ведучий заходить всередину і розпочинає потім таку розповідь: «Я був у саду, багато бачив квітів, от тільки Троянди там не було». «Ні,— має відповісти йому гравець з іменем Троянда,— Троянда там була». Ведучий кидає цьому гравцю м'яч.
Троянда ловить м'яч та каже: «А от Півонії там не було...». Тут має озватися Півонія: «Півонія там була, а от Ромашки там не було...».
І так далі.
Гравець, який не встиг вчасно відгукнутися й упіймати м'яч, залишає гру.
 
                                                     Карлики та велетні
Кількість гравців: десять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: ігровий майданчик.
Усі гравці стають у коло. Ведучий заходить усередину, пояснює правила гри.
Якщо ведучий промовить «карлики» — гравці мають сісти навпочіпки, якщо скаже «велетні» — усі мають підвестися і підняти руки. Той, хто помилився, вибуває з гри.
Під час гри ведучий може збивати гравців з пантелику, подаючи неправильні команди, наприклад: «Кози!», «Вода!», «Кролі!».
Перемагає гравець, який жодного разу не помилився.
                                                    Я  знаю багато імен
Кількість гравців: троє і більше.
Матеріали:   довга скакалка.
Місце гри: ігровий майданчик.
Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити.
Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих імен.)
Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише дівочі, або лише хлоп'ячі імена. Плутати не можна.
Кошик зі фруктами

Кількість гравців: десять, п'ятнадцять.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
 
Кожен гравець обирає для себе назву фрукта або ягоди. Потім гравці стають у коло.
Ведучий обходить коло, дізнаючись, який плід обрав для себе кожен гравець. Після цього він заходить у коло і розпочинає гру такими словами: «Якось я був у садку і побачив там дерева з чудовими грушами та яблуками».
Поки ведучий промовляє це речення, «яблуко» та «груша» міняються місцями. А ведучий, помітивши це, намагається зайняти одне із місць у колі, що звільнилися.
Якщо в розповіді ведучого трапляються слова «кошик із фруктами» або «кошик з ягодами», то усі гравці, що обрали для себе ці плоди, мають помінятися місцями.
Якщо ведучому вдасться зайняти будь-чиє місце в колі, то гру продовжує гравець, який забарився.
 
                                                               Де заховалася монетка?

Кількість гравців: від двох до шести.
Матеріали: по одній монетці (камінцю, мушлі або іншій дрібній речі) та по п'ять фішок для кожного гравця.
Місце гри: пісочниця, піщаний пляж.
 
Кожен гравець нагрібає з піску п'ять невеликих горбочків. Усі гравці відвертаються, ведучий ховає в одному з горбків монету.
Перший гравець віддає фішку і обирає горбочок, де, як він вважає, має знаходитись монета. Якщо він знаходить монету, то гра починається спочатку.
Якщо гравець не знаходить монету, то віддає ще одну фішку за право продовжити пошук під іншим горбочком.
Гра триває до тих пір, поки не знайдеться монета або у гравців не залишиться жодної фішки.
Можна дещо змінити правила гри: нагребти горбочків за кількістю гравців. У такому випадку гравець, який відшукає монету, забирає фішки тих, чиї спроби виявились марними.
                                                            Стоніжки
Кількість гравців:  десять і більше (парна кількість).
Матеріали: крейда.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
 
На землі намалюйте крейдою дві паралельні лінії завдовжки 5—8 м (залежно від віку гравців).
Гравці поділяються на дві команди, вишиковуються один за одним перед лініями, узявши переднього гравця за пасок. Таким чином утворюється ланцюжок — «стоніжка».
Команди сідають навприсядки і за командою ведучого починають рухатись уздовж ліній. Перемагає «стоніжка», яка першою пробіжить уздовж своєї лінії.
Якщо під час руху хтось із гравців упаде, команда зупиняється і чекає, поки він підведеться, а потім знову продовжує рух.

                                                         Курочки та горошинки
Кількість гравців:   дванадцять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: пляж, ігровий майданчик, парк.
 
Із числа гравців обирають 2 «курочки» та 4—6 «горошинки». Усі інші гравці утворюють коло — «клітку».
«Горошинки» заходять у «клітку», назовні лишаються «курочки».
За сигналом ведучого «клітка» рухається по колу праворуч або ліворуч, а «курочки» ходять навколо неї, змахують крильцями та квокчуть.
За командою ведучого «Стій!» гравці зупиняються і піднімають руки, відкривши «клітку».
«Курочки» забігають у коло і намагаються наздогнати «горошинок». Упійману «горошинку» «курочка» виводить з кола. Гра продовжується знову, як тільки буде упіймана одна «горошинка». Після закінчення гри відзначаються найспритніші «курочка» та «горошинка».
                                                        
 
                                                                 Квітник

Кількість гравців: п'ятеро і більше.
Матеріали: м'яч.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
 
Ведучий присвоює гравцям імена квітів.
Гравці стають у коло, ведучий заходить всередину і розпочинає потім таку розповідь: «Я був у саду, багато бачив квітів, от тільки Троянди там не було». «Ні,— має відповісти йому гравець з іменем Троянда,— Троянда там була». Ведучий кидає цьому гравцю м'яч.
Троянда ловить м'яч та каже: «А от Півонії там не було...». Тут має озватися Півонія: «Півонія там була, а от Ромашки там не було...».
І так далі.
Гравець, який не встиг вчасно відгукнутися й упіймати м'яч, залишає гру.
                                                 Карлики  та велетні

Кількість гравців: десять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: ігровий майданчик.
 
Усі гравці стають у коло. Ведучий заходить усередину, пояснює правила гри.
Якщо ведучий промовить «карлики» — гравці мають сісти навпочіпки, якщо скаже «велетні» — усі мають підвестися і підняти руки. Той, хто помилився, вибуває з гри.
Під час гри ведучий може збивати гравців з пантелику, подаючи неправильні команди, наприклад: «Кози!», «Вода!», «Кролі!».
Перемагає гравець, який жодного разу не помилився.
                                             Я знаю багато імен

Кількість гравців: троє і більше.
Матеріали:   довга скакалка.
Місце гри: ігровий майданчик.
 
Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити.
Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих імен.)
Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише дівочі, або лише хлоп'ячі імена. Плутати не можна.
 
                                              Де заховалася монетка?

Кількість гравців: від двох до шести.
Матеріали: по одній монетці (камінцю, мушлі або іншій дрібній речі) та по п'ять фішок для кожного гравця.
Місце гри: пісочниця, піщаний пляж.
 
Кожен гравець нагрібає з піску п'ять невеликих горбочків. Усі гравці відвертаються, ведучий ховає в одному з горбків монету.
Перший гравець віддає фішку і обирає горбочок, де, як він вважає, має знаходитись монета. Якщо він знаходить монету, то гра починається спочатку.
Якщо гравець не знаходить монету, то віддає ще одну фішку за право продовжити пошук під іншим горбочком.
Гра триває до тих пір, поки не знайдеться монета або у гравців не залишиться жодної фішки.
Можна дещо змінити правила гри: нагребти горбочків за кількістю гравців. У такому випадку гравець, який відшукає монету, забирає фішки тих, чиї спроби виявились марними.
3.НАРОДНІ ІГРИ
Народні ігри -  це яскраве вираження народу, відображення етносу в цілому та історії його розвитку.
                                  А ми просо сіяли, сіяли
Дівчатка та хлопчики розділяються на дві однакові групи. Гравці з першої групи співають і наступають на супротивників, роблячи вперед кілька кроків і знову відходячи, гравці другої команди відповідають, виконуючи ті ж рухи 
- А ми просо сіяли, сіяли,
Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.
- А ми просо витопчем, витопчем,
Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.
- Та як же вам витоптать, витоптать?
- А ми коні випустим, випустим.
- А ми коні злапаєм, злапаєм.
- Та чим же вам лапати, лапати?
- Ой шовковим неводом, неводом.
- А ми коні викупим, викупим.
- А за що вам викупить, викупить?
- А ми дамо сто срібних, сто срібних.
- Не візьмемо й тисячі, тисячі.
- А ми дамо дівчину, дівчину.
- А ми дівчину візьмемо, візьмемо.
 
 Горобець
Діти утворюють коло, всередині — веребей. Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи в долоні.
 
Киш, киш, веребей,
Не клюй конопель.
Мої конопельки,
Дрібні, зелененькі,
У вірчики в'ються,
Самі не беруться,
Братись не даються.
 
Веребей кидається на дітей, які утворили коло, вони розбігаються. Той, кого веребей зловить, займає його місце, і гра починається знову. 
Ящур
Збираються дівчата. Одну з гурту обирають за ящура, інші беруться за руки, водять хоровод і співають: 
Ой не сиди, ящуре,
В гороховім місті,
Май собі дівку,
Як перепілку,
Котру маєш,
Собі забираєш.
Як не ймеш,
Зараз вмреш.
Завтра поранку
Сховаєм у ямку.
Пирогів напечем,
Ящура пом'янем.
А ти таки, ящуре,
Не соромайся,
Котрійсь пані поклоняйся.
Чи старій, чи малій,
Чи мені, молодій.
 Переспівавши, зупиняються, і ящур вибирає котрусь із дівчаток і кланяється їй. Дівчина дає якийсь подаруночок. Діти продовжують гру, поки ящур не обере кожну з учасниць гри й отримає подарунки. Потім дівчата починають по черзі просити подарунки у ящура: 
Ящурочку, голубочку,
Оддай мою худібочку,
Що я пряла, заробляла,
Із ящуром прогуляла.
 Ящур намагається розсмішити дівчину, а та повинна дивитись в очі й не засміятись, бо інакше ящур не віддасть подарунок.
 Дослідити глибоко походження ігор, не пов'язаних із календарними обрядами, і їхній зв'язок з ритуалами нелегко, оскільки більшість з цих ритуалів стали власне іграми, не зберігшись у практиці дорослих. Але придивившись до деяких дитячих забав, можна помітити елементи ворожіння чи випробування, поклоніння чи жертвоприношення. Цікаво, що певна кількість ігор зберегла чіткий розподіл на «дівчачі» та «хлоп'ячі», що теж вказує на давність їх по ходження. Щодо педагогічної доцільності забав, можемо з певністю сказати, що дитячі ігри — вищий прояв системного підходу до виховання дитини, у якому передбачено фізичне, естетичне, розумове і моральне формування особистості та виховання любові до праці як одне з найголовніших завдань.
Розглянемо деякі із цих ігор, назви яких найбільш відомі з літератури та спогадів дідусів і бабусь.
Щенята
Збираються хлопці, десять або й більше, міряються на палку, беручи її кулаком один до одного, і чия рука зверху, тому і пасти.
Тоді забивають кілок, прив'язують до нього мотузку; біля кілка усі кладуть шапки - ото щенята. Пастух береться за мотузку й оберігає щенят, бігаючи, наскільки дістає повода.
Пастух стереже, а всі хлопці крадуть щенят, хватаючи руками або вибиваючи ногою з круга. Як удається пастуху піймати котрогось, то мерщій кричить: "Цура-повода!" А як не зацуравсь, то значить і не піймав.
Як розкрадуть усіх щенят, то вважають, одно літо одпас; тоді міняються.
Сірий  вовк
Грають тільки діти. Вибирають "вовка", він, згорбившись, сідає, взявшись під щоку, на горбику, і мовчить, а дітки не чіпають його, а рвуть біля нього травку і промовляють:
Ірву, ірву горішечки,
Не боюсь вовка ні трішечки.
По цім слові діти схоплюються, кидають на вовка нащипану травку і тікають. Вовк собі туриться за ними, хоче вхопити котрогось. Кого вхопить, той стає вовком, і гра продовжується.
Подолянка
Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:
Десь там, десь там подолянка була,
Десь там молоденька була,
Отут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань, подоляночко,
Промий очки, як скляночки,
Та візьмися в бочки,
Та поскачи скочки.
Скачи, скачи понад бродом,
Як рибонька попід льодом.
Візьми собі панну, которую крайню,
Візьми собі паничка, которого крайничка.
Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.
Кружок (Царівна)

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну". "Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;

Ой у городочку царівна,
А за городочком царів син, царів син.
Приступи, царенко, близенько, близенько.
Поклонись царівні низенько, низенько.
Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,
Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.
Пророби царівні вороточка, вороточка,
Вивези царівну з городочка, з городочка.
Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.
Та й постав царівну у ряду, у ряду.
"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".
Описание: http://abetka.ukrlife.org/images/spacer.gif
 
 
Квочка
У цю гру діти люблять грати найбільше - напровесні, коли вперше випускають квочку з курчатами надвір. Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок, до кілочка; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, під приспів:
Ходить квочка
Коло кілочка,
Водить діток,
Дрібних квіток.
Діти - квіти: "Квок",- ходить кружка.
Після слів: "Діти-квіти: "Квок" - усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.
Дощик
Описание: http://abetka.ukrlife.org/images/spacer.gif
 
 
 
Школяри обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком та дерев'яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і "варить" кашу, "вимішує" її ложкою. Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і речитативом промовляють:
Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику
У новому горщику.
Тобі каша, а нам - борщ.
Щоб густіший ішов дощ.
Учні зупиняються, а кашовар, заплющивши очі, обертається, піднявши руки з горщиком догори. Потім прямує до дітей. Комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром, веде гру далі.
Коли гра набридає, школярі зі словами:
Дощику, дощику, перестань!
Ми. поїдем на баштан,
Та візьмемо диньку,
Усім по шматочку,
А тобі - ціленьку!-
підстрибуючи на одній нозі розбігаються.