Гори кличуть
Першого дня туристи відвідали гірсько-лижний комплекс «Буковель» , помилувались красою курорту, гуцульською самобутністю. Відпочивши з дороги , підготовились до походу в гори. Хом'як є найпопулярнішою вершиною серед туристів-початківців. Найпростіший та найлегший вихід на цю гору починається з дороги на село Паляниця. Округлі невисокі гори з переважно пологими схилами, густо вкритими буковими та ялиновими лісами захоплювали своєю красою.Стежка серпантином виводить нас на невелику, але досить красиву галявинку між Хом’яком і вершиною Гребля. Цю галявинку називають полонина Бараня. З цієї полонинки веде зручна, добре втоптана стежка спочатку лісом, а потім через гірське криволісся – жереп. Сама верхівка гори Хом’як практично повністю вкрита сірим та жовтуватим камінням, на ній встановлена фігура Пресвятої Богородиці. За хорошої видимості з гори Хом’як видно дуже красиві краєвиди – можна побачити Чорногору, Свидовець та інші ближчі й віддаленіші масиви. На заході, зовсім поруч, видно Синяк із більш пологими схилами, а на північному заході – мальовнича полонина Хом’яків. Якщо дивитися на схід, то в цьому напрямку добре проглядається гора Горган Бурячківський, а ліворуч від неї – гора Рокита Велика з телевізійною вишкою на ній. За народними переказами, на схилах цієї вершини Олекса Довбуш перевіряв спритність і силу молодих опришків – для того новобранець повинен був видертися на стрімку скелю та не здригнутися від помаху сокири. З Хом’яка спускаємося на красиву полонину Хом’яків Це хороше місце для ночівлі. Тут стоїть невелика колиба – влітку на полонині випасають корів та овець. Наприкінці полонини починається добра стежка, що по лінії хребта виводить нас на вершину гори Синяк. Стежка проходить попри полонину Томнатик. Як і Хом’як, Синяк вкритий розсипами каміння та частково заростями жерепу. З вершини Синяк ми спустилися назад на полонину Хом’яків. Життя тут тихе, спокійне та гармонійно-врівноважене.Далі стежкою виходимо до водоспаду Женець-Гук. Ну, і на закінчення,- обовязково завітайте у Яремче.Здається, ми стали залежними від цих безкраїв лісів, гірських струмків, маленьких хатин, яскравих сувенірів. Нам бракуватиме вдома ще довго цього прохолодного повітря, душевного спокою. Частинка нас залишилась в Карпатах.Василь Стельмащук – керівник гуртка«Пішохідний туризм»