Збаразький районний комунальний будинок дитячої та юнацької творчості

 







Пізнай cвій край (маршрут) Похила

 

Збаразький район

Збаразький районний комунальний будинок дитячої та юнацької творчості

 

 

 

Конкурс

на кращу розробку місцевих туристських маршрутів для школярів « Пізнай свій край»

 

 

 

Де шлях свій скелі Товтри розпочали

(розробка маршруту)

 

 

 

  Роботу підготував

                   Похила Ярослав Іванович-

керівник гуртка „Пішохідний туризм” Збаразького районного комунального будинку дитячої та юнацької творчості

 

     Серед рослин є ряд рідкісних видів. Серед них легендарна "неопалима купина" — ясенець білий. У теплі сонячні дні квіти рослини виділяють багато ефіроносних масел, які на мить спалахують при піднесенні сірника. Сам же ясенець при цьому залишається неушкодженим, що й дало цій цінній рідкісній лікарській рослині народну назву — "неопалима купина". Загалом флора заповідника налічує понад 800 видів вищих судинних рослин зі значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів, серед яких 120 є регіонально рідкісними, 30 віднесено до Червоної книги України. На цій території зустрічається понад 1500 видів комах, 11 — земноводних, 6 — плазунів, 180 — птахів, 44 — ссавців, серед яких — багато рідкісних.

  Район відноситься до зони західного лісостепу.Територія району подорожі розташована у помірному поясі. Її радіаційний режим залежить від висоти сонця, тривалості дня

Значний вплив на клімат області мають циркуляційні процеси океанічних і континетальних повітряних мас. Перші з них проникають у вигляді циклонів з Атлантичного океану. Влітку вони зумовлюють хмарність, опади, зниження температури повітря, взимку — часті відлиги, снігопади. З цими повітряними масами пов'язані західні та північно-західні вітри. Суха і холодна погода в зимовий період зумовлена дією східних антициклонів. Холодні арктичні повітряні маси, які проникають на територію області з півночі, зумовлюють пізні весняні та ранні осінні приморозки.

  Взаємодія названих факторів зумовлює формування на території області помірно континентального клімату з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів.

  Найхолодніший місяць в області — січень, а найтепліший — липень. Середня температура січня коливається від -5,5-5,7°С (у північній частині області) до -4,5°С (в південній). Середня температура липня +18—19°С. Максимальні температури досягають +37—39°С.

  Весна починається у другій декаді березня і триває до останньої декади травня. Для неї характерні часті похолодання у квітні і травні, що супроводжуються приморозками і снігопадами. Це зумовлюється вторгненням на територію області холодних північних вітрів.

  Літо починається у третій декаді травня і закінчується у першій декаді вересня. Для першої половини літа характерні короткочасні зливи, велика кількість опадів. їхня загальна сума за три літні місяці становить 40% від річної норми. Часто влітку випадає град, який супроводжується сильними вітрами.

  Осінь в області починається у вересні і закінчується наприкінці листопада. її перша половина відзначається погожими сонячними днями. Окремі максимальні підвищення температури можливі у вересні до +33—36°С, у жовтні до +27—31 °С. Ранні приморозки починаються у середині вересня.

  Сума активних температур становить 2400—2500°С. Тут найкоротший теплий період року (250—255 днів), безморозний період — 150— 163 дні, літній сезон — 90—98 днів, тривалість снігового покриву (до 85—93 дні).

  Цей район часто називають "Холодним Поділлям". Річна сума опадів тут зменшується із заходу на схід від 690 мм до 590—570 мм.

  Підволочиськ – селище міського типу, розташоване у східній частині району на правому березі річки Збруч на віддалі 42 км від обласного центру. Через селище пролягає залізниця, а також автошлях Київ-Львів.

  До Підволочиська приєднано село Заднишівка; хутір Княжина виведений з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

  Чорноземи, пісок, вапняки, глина, ліси, мінеральні води – багатство Підволочиського району. Найбільш поширеними грунтами є чорноземи глибокі мало гумусні.

З корисних копалин на території району найбільше карбонатних порід, які представлені вапняками. Особливої уваги заслуговують вапняки Товтрової гряди, поклади яких досягають 60 м

 

Поблизу селища є пам'ятка природи — Підволочиське джерело , а також Підволочиський заказник. 

 

Довідкові дані про маршрут

 

Маршрут:  Збараж –Тернопіль -  Підволочиськ – Скалат-Тернопіль-Збараж

Довжина маршруту –  139 км

Тривалість  походу — 2 дні

Клас маршруту — некатегорійний

Зміст маршруту — оздоровчий, краєзнавчий, спортивно-тренувальний

Вид туризму — комбінований

Сезонність — з травня по вересень

Оптимальні терміни проведення — червень-серпень

 

 

Підволочиськ

  Через цю місцевість здавна проходив торговий шлях  (згодом —Кучманський шлях) , що перетинав р. Збруч; тут на обох берегах виникло два поселення з однаковою назвою — Унтерволочиськ

  Працюють хлібопекарня ТОВ «Надзбруччя Хліб», функціонує елеватор, ВАТ «Агро» (маслозавод), ВАТ «Фабрика пластмасових виробів», консервний завод, нафтобаза, підприємства з виробництва мінеральної води та переробки м'ясної  продукції, хлібопекарня, цегельний завод, торгові заклади.

Діють ліцей, гімназія, ЗОШ 1 та 2 ступ., 2 бібліотеки, центральна районна лікарня, поліклініка, районний Будинок культури, Будинок школяра, ДЮСШ, музична та художня школи, кінотеатр.

У селищі виходить районна газета «Гомін волі» та газетах рекламних оголошень «РІГ». 

При районному будинку культури працює народний аматорський театр

ім. Л. Курбаса, зразковий дитячий театр «Дюймовочка» та танцювальний колектив «Барви».  У репертуарі театру ім. Л.Курбаса вистави за М. Старицьким «По модньому», І. Тендетникова «Хто сміється, тому не минеться», І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», А. Крим «Фіктивний шлюб». У репертуарі зразкового дитячого театру вистави-казки сучасних письменників та постановки за народними українськими казками. Вистава «Гоголівські замальовки» (за тв.

М. Гоголя) користується в районі великою популярністю.

У містечку є стадіон — «Колос», який відкрито у 1962 р. , реконструйовано у 2011 році. При реконструкції встановлено пластикові сидіння, діє електронне кольорове табло. На стадіоні футбольні зустрічі проводить команда «Агро — Збруч», що грає у першості області та команди, які грають на першість.

 

Скалат

  Перша згадка про Скалат як село зустрічається в письмових джерелах, датованих 1512  роком, коли він входив до Теребовлянського повіту Руського воєводства. На межі XVI–XVII століть від короля Сигізмунда ІІІ містечко одержало магдебурзьке право і у 1600 р. вже вважалося самоврядним містом. Незважаючи на певний розвиток ремесел, основним заняттям населення все ж було землеробство. На 1628 рік місту належало сім ланів землі.

  Власниками Скалата за часів Речі Посполитої були шляхтичі Калиновські , згодом — Тарли , а наприкінці XVIII століття — Понятовські гербу «Цьолик» . У 1766 р. права міста на магдебурію  були підтверджені грамотою короля Станіслава-Августа Понятовського.  Великого лиха жителям Скалата завдавали часті напади турецько-татарських орд. У 1675  році війська паші Ібрагіма Шишмана вщент зруйнували місто. Тоді фортецю міста намагалися взяти також, але безуспішно, польські війська під командуванням короля Яна ІІІ Собеського.

  У 1772  році, з Першим поділом Речі Посполитої, Скалат підпав під владу Австрії, і його було зараховано до Тернопільської округи, а з 1867 р. він став повітовим містом.

  Це позитивно вплинуло на економічний розвиток міста, на збільшення кількості населення. У 1897 році через Скалат пройшла залізниця Тернопіль — Гримайлів. Розвиток економіки зумовив зростання кількості населення. Якщо у 1866 році населення міста становило 4247 осіб, то у 1910 — 6228.

  Протягом 1940–1962 років Скалат був адміністративним центром Скалатського району. 

  Перша письмова згадка про школу у м. Скалат припадає на 1829 рік. Тут почала діяти чотирикласна чоловіча школа. В 1866 році 45,6% населення було неписьменним. Австрійський уряд змушений був приділяти певну увагу розвитку освіти. Тому в 1901 році створили дві п'ятикласні школи — чоловічу й жіночу. На цей час припадає будівництво у північній частині міста спеціального будинку під школу (сучасний навчальний корпус № 1). Корпус був споруджений за проектом Євстахія Вільчинського.

  Школа була двоповерховою і містила 12 навчальних приміщень. Навчання у школі велося польською мовою. У 1901 році у Скалаті було відкрито приватну реальну гімназію, її відвідувало понад 100 учнів. У навчальних закладах училися переважно діти заможних родин. У 1910 році п'ятикласна школа була реорганізована на шестикласну. В кінці 20-х років ХХ століття на захід від школи був побудований спортивний зал, який існує і сьогодні. У 1935 році Скалатська шестикласна школа була реорганізована на семикласну. На першому поверсі містилася чоловіча школа, а на другому — жіноча.

  В шкільному будинку проживали директор школи та інспектор. Навчання проводилося у дві зміни. Класи були переповнені. Тому польська влада у 1938 році почала будову нового корпусу школи. На початку ІІ світової війни другий корпус школи був в основному побудований. Мав три поверхи і 12 класних кімнат. Повністю введений в експлуатацію у 1940 році, саме тоді школа стала дев'ятикласною. В ній навчалося 780 учнів, було 82 вчителі та навчання велося українською мовою.

  Протягом війни шкільні приміщення не зазнали великих руйнувань. Навчання у середній школі відновилося в квітні 1944 року. У 1967 році у школі велися роботи по переведенні пічного опалення на водяне. В цей час побудована котельня. В 1997 році до школи підключили природний газ. 

  З 1983 року школа носить ім'я видатного українського поета, громадського діяча Андрія Малишка.  В цей час у школі працювала кімната-музей поета. Це пов'язано з тим, що А. С. Малишка обирали депутатом Верховної ради УРСР по Скалатському виборчому округу. Він виступав тут на вечорах-зустрічах в середній школі, будинку культури, читав свої вірші.

 

 

 

Детальний технічний опис маршруту

(за днями походу)

Перший день

Переїзд:м. Тернопіль (вілла Громницьких та Григоращуків, церкви Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці, Свято-Троїцький собор, меморіальний монумент Перемоги, пам'ятники Т. Шевченку, монумент на честь проголошення незалежності України, пам'ятник жертвам більшовицького режиму, могила Героя Радянського Союзу В. І. Осипова, районний Будинок культури, Хресна дорога, Будинок школяра).

Протяжність - 67 км.

Маршрут розпочинається із м. Збараж Тернопільської обл. Звідти прямуємо до  м. Тернопіль , а далі  до смт. Підволочиськ. Маршрут пролягає вздовж села по центральній вулиці з оглядом усіх екскурсійних об’єктів, з ночівлею у будинку дитячої творчості – м. Скалат (Скалатський замок, костел, школа ім.. А. Малишка, кладовище радянських воїнів, лісовий масив «Малинник» та Скалатський орнітологічний заказник. ) – .

Протяжність – 72 км

 

Розклад руху автобусів

 

1-ий день

м.Збараж – м.Тернопіль : Кожні півгодини маршрутки Збараж-Тернопіль.

 

м.Тернопіль –смт. Підволочиськ: автобус Тернопіль -Хмельницький відправляється із Тернополя о 11:30.

 

Підволочиськ

  Збереглися споруда ратуші, частина синагоги, вілли Громницьких та Григоращуків, частково колишній християнський та іудейський цвинтарі.

  Є церкви Пресвятої Трійці (1863, мур.), Успіння Пресвятої Богородиці (1998, с. Заднишівка), Свято-Троїцький собор (1993–2008, арх. М. Білик), костьол, молитовні будинки релігійних громад ХВЄ та АСД, Каплиця.

  Споруджено меморіальний монумент Перемоги (1974, скульптор В. Бець), пам'ятники Т. Шевченку (1992), жертвам більшовицького режиму (2002), монумент на честь проголошення незалежності України («Ангел-Хоронитель»; 2001, скульптор Р. Вільгушинський ), погруддя С. Бандери (2006), насипано символічну могилу Борцям за волю України; на цвинтарі у с. Заднишівка збереглися поховання вояків УГА  (групи «Підволочиськ» отамана А. Ляєра, загинули у червні-липні 1919).

  На міському кладовищі є могила Героя Радянського Союзу В. І. Осипова. Надмогильний пам'ятник — стела з барельєфом Осипова.

  Також на міському кладовищі є меморіальний комплекс на честь радянських воїнів, що загинули у Другій світовій війні, — стела, на якій вмонтовано плити із прізвищами жителів району, що загинули під час війни. Зліва на майданчику — поховання радянських воїнів.

 

 

Скалат

  Дослідник української середньовічної архітектури Орест Мацюк  писав про старовинну синагогу в Скалаті, особливістю якої було планування в вигляді літери «Т».

  Поруч замку знаходиться костел. Цей храм підірвали у 1950-х роках перед візитом в край Микити Хрущова. Відбудували костел вже в роки незалежності України.

Католицька парафія існує в Скалаті ще з 1632 р.

Скалатська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів імені Андрія Малишка

Скалатський замок

Розташована споруда у південно-західній частині міста, у заплаві ріки Гнилої.  Побудовано його у 1630 р. польським мечником Кшиштофом Віхровським у формі неправильного чотирикутника. На той час замок охороняв під'їзди до міста, а зараз знаходиться в самому центрі населеного пункту. З півночі та південного сходу оплот міста оточував рів глибиною до 2 метрів, заповнений річковою водою. З двох інших боків доступ до фортеці перекривали болота.

Найдовшою була північна сторона форпосту (92 метрів), південна і західна мали по 72 метри, найкоротша східна стіна була 63 метри завдовжки. На рогах стояли (і стоять досі) п'ятикутні в плані вежі. Ймовірно, ставок коло замку теж відігравав певну роль у обороні замку: принаймні, свідчення про нього є в костельних книгах ще від 1728 року.

Замок постраждав у 1648 та 1651 роках під час Хмельниччини: загони козаків захопили і зруйнували фортецю.

Під час воєн з турками (1672–1675 рр.) фортеця була сильно зруйнована та втратила свої оборонні функції. Влітку 1675 р., зокрема, її штурмувало військо Яна Собєського — майбутнього польського короля. В кінціПізнавальна та спортивна  цінність маршруту

 

   Похід проводиться для учнів 5-11 класів з метою поглибити їх знання з історії, літератури, географії та культури рідного краю, навчити учнів правильно поводити себе, уважно слухати вчителя, адже це не просто прогулянка, а обов’язкова частина навчальних занять. Учні повинні навчитися правильно розглядати об’єкти, а виконана краєзнавча робота дозволяє їм глибше усвідомити наскільки багатим є наш край на таланти, навчитися любити рідну землю, поважати свій народ та його героїв, переборювати життєві труднощі та негаразди.

 

 

 

Ілюстративні матеріали  (схеми, фото)

 

Постало місто моє древнєЕнциклопедія українознавства, 1954—198

2.ISBN 966-528-197-6, П. Гуцал, Ю. Мокрій, В. Уніят.

3. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998р.

4. 2001 Ю. Мокрій книжка «Підволочиськ:  Короткий ілюстрований історичний нарис».